Міжнародно-правові стандарти прав дитини.             

   ООН

1.     Декларація про соціальні і правові принципи, щодо захисту і благополуччя дітей,  особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і  міжнародному рівнях від 03.12.1986 р.

2.     Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх  (Ер-Ріядські керівні принципи) від 14.12.1990 р.

3.     Мінімальні стандартні правила ООН, щодо відправлення правосуддя у відношенні         неповнолітніх (Пекінські правила) від 29.12.1985 р.

4.     Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.; вступила в силу 02.09.1990 р.

5.     Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і в період озброєних  конфліктів від 14.12.1974 р.

6.     Віденська декларація і програма дій (1993 р.).

7.     Декларація прав дитини від 20.11.1959 р.

8.     Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей                         від 30.09.1990 р.

        Рада Європи

1.   Європейська соціальна хартія від 18.10.1961 р.

2.   Європейський Союз

3.    Хартія Європейського Союзу про основні права від 07.12.2000 р.

    Захист прав дитини в Україні

1.    Конституція України

2.    Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.

3.    Закон України «Про молодіжні і дитячі суспільні організації» від 01.12.1998 р.

4.    Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р.

5.    Закон України від 21.11.1992 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .

6.    Закон України  «Про освіту» від 05.09.2017 р.

7.    Закон України «Про допомогу соціальному становленню і розвитку молоді в  Україні» від 05.02. 1993 р.

8.    Закон України «Про органи і служби для неповнолітніх і спеціальні установи        для неповвнолітніх» від 24.01.1995 р.

9.    Громадянський кодекс Української РСР.

10.  Сімейний кодекс України.

11.  Карний кодекс.

12.  Декларація про загальні положення державної молодіжної політики України.

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу.

Види булінгу в дитсадку

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск:

• психологічний
• фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Хто провокує булінг в дитсадку

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

• педагог або помічник вихователя:
  – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі
  – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки
  – глузує із зовнішнього вигляду дитини
  – образливо висловлюється про дитину чи її батьків
  – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини
• батьки або члени сім’ї:
  – б’ють та ображають дитину вдома
  – принижують дитину у присутності інших дітей
  – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини
  – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

• вдома:
  – не хоче одягатися вранці
  – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка
  – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше
  – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт
  – не контактує з однолітками у дворі
  – грає наодинці в парку
• в дитячому садку:
  – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо
  – усамітнюється при будь-якій нагоді
  – часто губить свої іграшки або речі
  – бруднить чи псує одяг
  – грає поламаними іграшками
  – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі
  – не має друзів у групі.

Пропонуємо переглянути презентацію «Права дитини»  та відеоролик «Конвенція про права дитини»