Як підтримати дитину та налаштувати її на гарний лад?

http://www.doshkillia.ua/yak-pidtrimati-ditinu-ta-nalashtuvati-%d1%97%d1%97-na-garnij-lad/

Команда UNICEF Ukraine підготувала підбірку тілесних ранкових ігор за матеріалами психологині Світлани Ройз.

Файл з іграми https://uni.cf/3sF5RiG легко завантажити на телефон і використовувати у випадках, коли немає зв’язку.

Перелік запропонованих ігор:

👉 Доброго ранку

▪ Доторкніться до різних частин тіла дитини, промовляючи: «Доброго ранку, носику, доброго ранку, щічки, доброго ранку, вушка, доброго ранку, шийко, доброго ранку, плечики…».

👉 Ліпка

▪ Розімніть тіло дитини, як тісто чи пластилін.

👉 Колобок

▪ Гра, метою якої є приготувати колобка. Спочатку «засипте» муки – пройдіться легкими рухами по всьому тілу дитини, потім «налийте» води – погладьте. «Замісіть» тісто, а потім «зробіть» колобка: дитина сидить, обійнявши себе руками, а дорослий обіймає її за спинку. Розкрийте руки – колобок «випікся».

👉 Поцілунки: квадратний, трикутний, овальний

▪ Цілувати лобик або щічку дитини багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила геометричну фігуру.

👉 Якого кольору поцілунок?

▪ Поцілуйте дитину, промовляючи: «Я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним», під час поцілунку називайте колір.

👉 Люлечка

▪ Сядьте за дитиною, обіймаючи її за спинку, спробуйте погойдатися, заколисуючи дитину.

👉 Обійманці

▪ Запропонуйте дитині обійняти вас сильніше, ніж ви її обіймаєте.

👉 Кенгуру

▪ Посадіть дитину так, щоб вона притулилася животиком до вашого живота, а потім міцно обійміть.

👉 Рахуємо обійми

▪ Запропонуйте дитині порахувати обійми. Обіймайтеся.

👉 Діду-діду, де ти там, не морозь щічки/носик/животик/ніжки нам

▪ Промовьте слова, доторкніться до своєї частини тіла. Запропонуйте дітям також називати частини свого тіла та торкатися їх. Потрібно пройтися по всьому тілу.

👉 Килимок

▪ Запропонуйте дитині простукати все тіло так, наче воно є килимком, який вибивають.

👉 Орангутанг

▪ Дитина стукає себе по грудній клітині з криком «Я-я-я-я», наче мавпа.

👉 Дотик

▪ Торкайтеся один одного «різними доторками» (як зайчик, змія, лисичка хвостиком тощо).

👉 Сніговик

▪ «Виліпіть» із тіла дитини сніговика. Попросіть малюка напружити всі м’язи, наче він змерз, а потім запропонуйте «відігрітися під сонечком» – сніговик «тане», дитина розслабляється.

👉 Очищення

▪ Торкайтеся тіла дитини, кажучи, що це сонечко чи вода проходить по тілу зверху донизу, змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає.

👉 Малюємо пальцями

▪ «Малюйте» пальцем на животику, спині дитини різні букви чи прості форми, пропонуйте дитині вгадати, що це.

👉 Будиночок

▪ Запропонуйте дитині уявити, що вона – будиночок. «В тебе є підлога (ніжки), стіни (проходимо по всьому тілу доторками), дах (голівка). Ти в будиночку (можна покласти руку на серце)».

👉 Квітка чи дерево

▪ Запитайте у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою чи деревом. Доторкніться стоп зі словами: «У тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя та міцно тримає тебе». Торкніться боків: «У тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани». Торкніться голівки: «А це твоя крона – красива, ніжна, соковита, сильна. Ти – дерево життя».

👉 Масаж із приспівкою

▪ Робіть дитині масаж і наспівуйте цю приспівку (Переспів Мирослави Кім):

Рейки, рейки, шпали, шпали…

Їхав поїзд із Полтави.

Ось віконце відчинилося —

Горошинки покотилися.

Йшли курчата, ціпу-ціпу,

Дзьобали собі на втіху.

А за ними гусенята

Теж пощипують завзято.

Далі йшла сім’я слонів,

Тупали, аж гай шумів.

От директор-молодець

Стіл поставив і стілець

І друкує на машинці

Лист малесенькій дитинці:

«Люба доню! Рідна пташко!

Висилаю жовту чашку,

В неї сонячні бочки,

А на денці — крапочки».

❗ Важливо пам’ятати, що зараз діти і дорослі навряд зможуть грати в ігри чи робити практики зі закритими очима, адже у стресовому стані люди намагаються контролювати всі процеси, які відбуваються навколо.

Якщо дитина в стані сильного стресу, то краще торкатися тільки тих частин тіла, що закриті одягом. Торкайтеся не поверхнево чи лоскочучи, а наче проминаючи тіло дитини.

Якщо дитина просити повторювати якусь гру багато разів – погоджуйтеся, адже саме ця гра для неї найбільш терапевтична.

 

7 правил успішного батьківства

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся порадами:

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

2. Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:

4. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є нереальним варіантом - думайте про компроміс. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

5. Обирайте виховання без побиття та крику. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

 

СІМ ПОРАД ДЛЯ БАТЬКІВ, ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ВІЙНИ

СЛУХАЙТЕ

Одні діти хочуть говорити про стресогенну ситуацію, другі – ні Обидві реакції – нормальні й природні. Якщо дитина хоче поговорити, дайте їй змогу в комфортних умовах поділитися думками й поставити запитання. Уважно вислухайте дитину, при цьому зверніть увагу на мову її тіла, емоції та спонукайте її до спокійної розмови.

Якщо дитина не хоче наразі спілкуватися, змушуйте її говорити. Продовжуйте спостерігати за дитиною й наголосіть, що готові її вислухати, коли вона захоче виговоритися.

НЕ УНИКАЙТЕ СКЛАДНИХ РОЗМОВ 

Дорослі хочуть захистити дитину від тривожних переживань. А тому намагаються уникати складних розмов, які на їхню думку, можуть зумовити в дитини негативні емоції. Утім, дитину засмучує власне стресогенна ситуація, а не розмови про неї.

Запропонуйте дитині поговорити й поставте їй відкриті запитання: «Щоб ти хотів (-ла)? або «Що ти відчуваєш?». Нехай інтереси та думки дитини визначають тему розмови. Якщо не можете відповісти на те чи те запитання, зізнайтеся у цьому дитині. А відтак скористайтеся нагодою побути «вихованцем» і разом із дитиною дослідіть питання, яке її цікавить. Переконайтеся, що не надаєте зайву інформацію, не вживайте незрозумілі дитині слова.

КОНТРОЛЮЙТЕ КОНТЕНТ, ЯКИЙ СПОЖИВАЄ ДИТИНА

Наразі по телебаченню та в соціальних мережах детально висвітлюють воєнні події, які відбуваються в країні. Цей контент часто містить фото та відеоматеріали, які не призначені для дітей. Крім цього, навіть дошкільники можуть самостійно шукати відповіді на запитання, які їх цікавлять, в Інтернеті. Намагайтеся стежити, якої якості та в яких обсягах інформацію отримує дитина, і будьте готові інтерпретувати та пояснити те, що вона не зрозуміла.

БУДЬТЕ ГОТОВІ ДО БУДЬ-ЯКИХ ЗАПИТАНЬ ТА РЕАКЦІЙ ДИТИНИ 

Будьте готові до того, що дитина ставитиме питання про війну. Відповідаючи, стежте за тоном голосу, зберігайте спокій і будьте чесними з дитиною. Поясніть дитині, зважаючи на її вік, що на разі відбувається в країні, і що ви та інші люди робите для того, щоб захистити її та вашу сім`ю. адекватно реагуйте на відповіді та додаткові запитання дитини.

Діти по-різному реагують на стресогенні події. Це залежить від віку та характеру дитину, та того, чи мала вона травмівний досвід у минулому. Немає правильної чи неправильної емоційної реакції на страх чи тривогу. Тож будьте готові до того, що у дитини може змінитися настрій, поведінка, щоденні звички, зокрема апетит і режим сну. Адекватно й співчутливо реагуйте на такі зміни. Однак зауважте, що вони нормальні, якщо тривають протягом короткого періоду часу. Якщо дитина постійно відчуває стрес, погано почувається й не може нормально жити, зверніться по допомогу до практичного психолога.

ПОТУРБУЙТЕСЯ ПРО СЕБЕ

Ніхто не застрахований від емоцій, викликаних труднощами. Визначте свої реакції і почуття та приділіть їм увагу. Пам’ятайте, що ви – надійний ресурс для вашої дитини, а тому найліпший спосіб допомогти їй – подбати про свій стан та психічне здоров’я.

Поділіться з дитиною техніками, які допомагають вам долати стрес, позбуватися негативних емоцій, тілесних затисків. Якщо відчуваєте, що вас переповнюють емоції і вам складно з ними впоратися, зверніться за допомогою до фахівця – практичного психолога, психотерапевта.

ПІДТРИМУЙТЕ РІДНИХ І ПРИЙМАЙТЕ ПІДТРИМКУ

Сім’я – найліпше джерело підтримки у складних ситуаціях, зокрема і під час війни. Тож покладайтеся на своїх батьків, братів і сестер і самі допомагайте їм. Війна та труднощі, які вона зумовлює, – можливість для сім`ї  не лише продемонструвати свою стійкість, а й зміцнити родинні зв’язки.

ВІРТЕ У КРАЩЕ

Зберігайте оптимістичний настрій і дивіться у майбутнє. Люди, сподіваються на краще й позитивно мислять, розвивають стійкість і підвищують свої шанси впоратися з негараздами й при цьому зберегти свій добробут та психічне здоров’я.