Підтримка батьків та дітей під час війни Поради із підтримання психічного і фізичного здоров'я, безпеки, харчування, освіти та розвитку https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions?gad_source=1&gbraid=0AAAAABXIFH2svftw0Jb1JXzyP8qtJvBnF&gclid=Cj0KCQjwt8zABhDKARIsAHXuD7bmwr43V87YBAYwBvizCdWsipOID1vndUdyLaHvA8Z3vOnSmNKfxVoaAt10EALw_wcB

НАЦІОНАЛЬНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ БЮРО ПОВІДОМЛЯЄ

о⚠️ На тимчасово окупованих територіях російські загарбники продовжують викрадати цивільних громадян. Ми нагадуємо вам, що робити у цьому випадку. Це інструкція Національного інформаційного бюро при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

https://nib.gov.ua/news/yak-diyati-i-kudi-zvertatisyasho-la-lyudina/

пила у полон

 

Платформа допомоги врятованим - підтримка для тих, хто постраждав під час війни.

Платформа Допомоги Врятованим (help-platform.in.ua) https://www.help-platform.in.ua/?fbclid=IwAR1MJDgmR_8XwaL4gvjQbYjtbsx74JfTnP1UmFa6XwjQg7gGhP7mtv4TIiY

 Шановні батьки! 

Війна змушує дітей дорослішати швидше, ніж у мирний час. Але й наражає на небезпеки на кожному кроці. Тож які вікові права та обов’язки у дітей в умовах воєнного стану?

📌  Сам удома: як привчати до самостійності за часів війни? https://youtu.be/oODQcNDPo4M 

3 методики по роботі зі страхом

1. Вправа «Стакан»📝 Коли головним вашим страхом є спілкування з оточуючими людьми, допоможе наступний метод. Спробуйте помістити свого опонента в скляну ємність, наприклад, у склянку. Для початку зменшіть його до відповідних розмірів, потім обхватіть долонею і поставте на дно склянки. Уявіть, як почувається ваш супротивник у цьому ізольованому просторі. А якими є ваші відчуття? Ця вправа допомагає зменшити розмір проблеми, завдяки чому ваше ставлення до неї зміниться. Не треба ображати свого опонента або завдавати йому страждань. Просто візуалізувавши ситуацію, ви зрозумієте, що людина не така страшна, якщо вам з легкістю вдалося помістити її в склянку. 2. Вправа «Станьте вище»📝 Іноді, щоб подолати страх спілкування з керівником, потенційним роботодавцем або іншою людиною, яку ви боїтеся, потрібно згадати, що у вас є почуття власної гідності. Як цього досягти? Спробуйте стати вищим, важливішим, значущим. Наприклад, уявіть себе вчителем, а людину, яку ви боїтеся - учнем, або себе психологом, а його - клієнтом, якому ви делікатно розповідаєте про його проблеми. Якщо ж жоден жоден метод не працює, уявіть, що ви ростете, а оточуючі вас люди візуально зменшуються. Невже ви, такий великий і такий величезний когось боятиметеся? 3. Вправа «Райський куточок»📝 Людям, які бояться будь-якої події або дії, постійно відкладаючи та переносячи його, можна порадити таку вправу. Подумки знайдіть місце, де вам легко і добре. У моменти, коли ви пригнічені і пригнічені, коли ви не можете наважитися зробити крок вперед, вирушайте в свій «райський куточок», щоб відпочити і позбутися страху, що давить. Відтепер це місце – ваша точка комфорту. Відвідуйте її перед важкими життєвими кроками, і ваш шлях стане значно легшим.

Стали свідком домашнього насильства?

 

 📌 Інформація для батьків вихованців старших груп

Відео-презентація “Соціальна готовність дітей до навчання у школі” https://youtu.be/jc6YUzYXVSc 

📌 Анкетування “Соціальна готовність Вашої дитини до навчання у школі” https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeuJYw2UBANvdHxC5MM3m0jk3QpljKNM49wvBs9GaiTlbFqRw/viewform?usp=sf_link   

 

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.

Торгівля людьми – це сукупність таких ознак: 

• вербування;
• перевезення;
• передача;
• продаж; 
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
• використання у військових конфліктах;
• залучення до злочинної діяльності; 
• трансплантація чи насильницьке донорство; 
• примус до заняття проституцією; 
• рабство і ситуації, подібні до рабства;
• примусова праця;
• залучення в боргову кабалу;
• використання шантажу, погроз, насильства.

---

Лист МОН № 1/3663-22 від 25.03.2022 "Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії"

Презентаційні  матеріали  учасників круглого столу за результатами Всеукраїнського моніторингового дослідження стану виконання у системі освіти законодавства щодо протидії торгівлі людьми, який відбувся 28 лютого 2019 року в Міністерстві освіти і науки України:

• Діяльність у сфері протидії торгівлі людьми 
• Результати Всеукраїнського моніторингового дослідження стану виконання у системі освіти законодавства щодо протидії торгівлі людьми 
• Ситуація щодо торгівлі людьми та звернення громадян на гарячу лінію 
• Торгівля людьми в Україні 
• Розвиток державної політики у сфері протидії торгівлі людьми

 Три важливі факти про домашнє насильство

 Насильство в сім’ї –

поняття, види, ознаки,

практичні поради

протидії!

За визначенням насильство в сім'ї - це "будь-які умисні

дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного

спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого

члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і

свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну

шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю". Отже, жертвою

домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і

б'є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних

переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка,

старенька бабуся, що її ненавидять власні діти.

https://drive.google.com/file/d/1oIDIl2lKM2aPdr8-gn0oqkdkNumus-Hc/view 

 

Інформація для дорослих, які доглядають за дитиною у зв’язку з війною і вимушеним переміщенням

Війна є причиною переселення багатьох людей, які опинилися в зоні небезпеки, в інші місця. Часом трапляється так, що дитина має бути розлучена з батьками й залишитися з іншими близькими людьми. Або ж вам треба піклуватися про дитину (дітей) самотужки внових для вас умовах, що може поглибити стрес і переживання.

У брошурі ви знайдете поради про те, як упоратись із цією ситуацією, підтримати малечу та зберегти власний спокій.

Профілактична робота з питань охорони дитинства

І до нас дійшла нова субкультура. Точніше, інфопривід. Адже квадробери скоріше заполонили соціальні мережі, ніж вулиці 🐾 Гортай карусель, щоб дізнатися про захоплення з позиції психології 👋

                      Для перегляду газети тисни тут👉   https://drive.google.com/file/d/1qDKyMIW573Z7L1-9jPEOBhiISp7Lnakg/view 

Програма "ТИ ЯК?"

 Кажуть, у ногах немає правди. Але ми знаємо, як можна знайти спокій, якщо трохи походити 

Інструкцію зобразили у вигляді простої анімації. Щоби тобі легко було запам’ятати вправу та повторити її у складний момент.

Як говорити з дітьми про війну

Як говорити з дітьми про війну? Яких правил слід дотримуватися та чого точно не можна робити?

 

  Якщо поруч дитина з інвалідністю 

 1.  Не відвертайтесь, посміхніться!

 2.  Не давайте порад, якщо вас не просять!

 3.  Не питайте у батьків, що з дитиною, краще запитайте, що подобається малюкові.

 4.  Не розказуйте батькам про «хрест, який вони мають нести», про сімейні гріхи та погану карму.

 5.  Не забороняйте своїм дітям гратися з такими дітками.

 6.  Не звертайте увагу на їхню нестандартну поведінку.

 7.  Пропускайте батьків із дітьми з інвалідністю у черзі.

 8.  Допоможіть їм виїхати з візком на бордюр чи сісти у транспорт.

 9.  Пам’ятайте: усі діти є дітьми, просто деяким потрібно більше нашої уваги і допомоги.

КНИГА ВІДЧУТТІВ (спосіб позбутися тривоги)

Програма "Ти як?"💕

Найкращий спосіб позбутися тривоги та болісних відчуттів — дозволити їм бути. Наприклад, на сторінках уявної книги ✏️Вона твоя та завжди з тобою, але точно не перешкоджатиме займатися звичними справами. А ти зможеш сфокусуватися на моменті тут і зараз.

Тож помалюймо? Повторюй кроки з відеовправи ☝️

Святкуйте Великдень навіть під час війни

 

Чому не слід відмовлятися від традицій і як побороти сум, якщо ви далеко від батьківщини та домівки.

        Не забороняйте собі святкувати.

Традиції та звичаї – це цінності. В часи війни вони необхідні кожному українцю. Адже це стержень, що надає сил вистояти і покращує самопочуття.

   "Не відмовляєте собі у святі та зустрічі з рідними за одним столом. Це наоборот, може покращити ваш емоційний стан і дати більше ресурсу для роботи, волонтерства чи допомоги армії". Наш мозок потребує не лише горя чи злості, а радості, задоволення, гумору. Тому дайте собі цінний час із батьківщиною,  смачну їжу, традиції. Адже це не лише про веселощів,  а й про спільну дію (приготування пасок, крашанок, прибирання), про історії, що виринають саме на Пасху тощо. Все це допомагає, а не буде шкодити.   Читати далі

 

Психотерапевта Софія Влох

 Однозначної відповіді щодо того, чи шкодять ігри з  мобільним телефоном дітям, немає.

Все залежить від того, що це за гра, і скільки часу дитина проводить з тефоном. Пропонуємо 3 гри з використанням смартфону, для розвитку:

• логіки та креативності;

• аналітичного мислення;

• уваги та спостережливості;

📌 Поради для батьків "Три гри з телефоном вдома" https://youtu.be/du2hKH-9Qm4 

👇

 

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Релаксація для дітей удома, щоб зменшити стрес та тривожність

Психологічна допомога для дітей від Світлани Ройз

Діти повертаються до садка

Ігри дітей для (ре)адаптації в садочку

Заняття з психологом на зняття страху сер.вік 

Олени Завгородня Консультація практичного психолога «Кольорові камінці»

Олени Завгородня Консультація практичного психолога «Пісочна терапія»

ГО «Підтримай дитину»: «Психологічна підтримка дітей в умовах військових дій»

 При порушенні прав дитини!

 

«Як говорити з дітьми про інвалідність»

1. Правильні слова

Не бійтеся слова «інвалідність». Запам’ятайте правило прийменника «з». Дитина з інвалідністю, а не інвалід. Хлопчик з аутизмом, а не аутист. Дитина з синдромом Дауна, а не даун.

- Що це таке з хлопчиком? Чому він такий великий, а на візочку?

- Це хлопчик з інвалідністю.

- Що таке інвалідність?

- Інвалідність – це коли людина не може робити певні речі, які можемо робити ми з тобою. Наприклад, людина з дитячим церебральним паралічем не може ходити (або їй дуже важко) чи бігати. Тому їй потрібен візок, щоб пересуватись. Людина зі слабким слухом дуже погано чує всі звуки, мову, музику. Людині з аутизмом важко спілкуватися з іншими людьми і знаходити друзів.

Краще уникати слова «хвороба», «хворий». В дитячій уяві хвороба – це коли ти в ліжку, з термометром і чаєм. Вона має початок та кінець. Крім того, майже всі ці стани не вважаються хворобою з медичної точки зору. Люди з інвалідністю дещо відрізняються генетично або морфологічно. Наприклад, синдром Дауна – не хвороба, а хромосомна аномалія. А ще люди з інвалідністю так само можуть хворіти різними хворобами, як і люди без неї.

- Інвалідність може бути різною. Буває явна – коли її видно. Наприклад, якщо в дитини дитячий церебральний параліч. Або неявна – коли інвалідність не видно одразу. Наприклад, це аутизм. Діти з аутизмом виглядають так само, як і діти без. Але вони мають свою особливу поведінку. Можуть сильно засмутитись і голосно це проявляти. Або їх дратує, коли навколо багато шуму. Це не означає, що вони невиховані. Просто їм буває важче себе контролювати.

Пам’ятайте, що не варто вживати слова «даун», «дебіл», «олігофрен» та інші подібні їм для негативної характеристики людини. Тому що це назви медичних діагнозів.

2. Чому?

- Чому виникає інвалідність? – це буде наступне очікуване питання від дитини. Чому в хлопчика аутизм? Чому в дівчинки з’явилась інвалідність?

Психологи радять не заглиблюватись в пояснення причин інвалідності. Часто вона виникає як випадок, який неможливо передбачити. Тому найкраща відповідь буде простою: «Тому що так є».

Щоб краще зрозуміти, про що йдеться, наведу таку аналогію. Я навчаю англійській мові дітей від найменшого віку до 10 років. З школярами 1-4 класів ми починаємо вивчати граматику. Як пояснити дітям, чому дієслова третьої особи однини в англійській мають закінчення -s? Ніяк. Я ніяк це не пояснюю, тому що тут не може бути ніякого пояснення. Так просто є. Так склалось. Такі правила мови. Так склалось життя, що хлопчик має інвалідність.

Цікаво, що у випадку з англійською пояснення «так просто є» дітям майже завжди достатньо: «А, ну є, так є». На відміну від дорослих, які марно намагаються знайти логіку в іноземній граматиці J.

3. Бачити насамперед дитину, а не інвалідність

Є чудовий французький мультфільм про Анатоля та його каструльку. Анатоль постійно носить з собою каструльку. Ніхто не знає, чому вона з’явилась. Вона була з ним завжди. Це виглядає дивно, і тому діти не прагнуть гратися з Анатолем. Анатоль був би щасливий позбутися каструльки, але не може. Йому сумно. Але одного разу він знайомиться з дівчиною, яка навчає його жити з каструлькою. Виявляється, що хоча й каструлька створює певні незручності, Анатоль може гратися та радіти, як будь-хто інший.

- В які ігри грають діти з інвалідністю, як гадаєте? – запитала я в дітей. – Чи потрібні дітям з інвалідністю спеціальні іграшки?

Діти задумались, і дехто невпевнено сказав, що напевно так, потрібні…

- А насправді ні. Діти з інвалідністю граються в ті ж самі ігри, що й діти без інвалідності. Так само люблять Лего, ляльки, футбол або ігри на планшеті. Через інвалідність їм може бути складно робити деякі речі. Або це може займати більше часу. Але їм не потрібні спеціальні ігри та спеціальні іграшки.

Бачити перш за все дитину, а не інвалідність – це не означає, що ми маємо ігнорувати її особливості. Мами таких дітей кажуть, що засмучує як надмірна увага до особливостей дитини, так і намагання зробити вигляд, що особливості не помічають (якщо вони дуже явні).

Каструлька Анатоля завжди на видноті й часом створює йому незручності.

Діти одразу звертають увагу на те, що хтось відрізняється від інших. Це нормально. Вони помітять рожеве волосся, інший колір шкіри, незвичне вбрання. Але при цьому діти налаштовані не негативно, а зацікавлено. Переляк, негатив і осуд вони можуть «зчитати» з реакції дорослих.

Деякі прояви інвалідності можуть збентежити – сильні емоції, дивні звуки. Тоді варто заспокоїти дитину і без драматизації пояснити, що відбувається. Своїм спокоєм і готовністю допомогти ви продемонструєте дитині найкращу модель поведінки.

- Дівчинка плаче, тому що втомилась. Їй важко заспокоїтись. Давай відійдемо і не будемо заважати мамі заспокоїти її.

Дуже важливо акцентувати увагу на тому, що нас об’єднує. Що ми маємо спільного.

- Всі люди різні і всі чимось несхожі на інших. Кожна людина має свої особливості. Дивися, в тебе хвилясте волосся, а в мене – пряме. Ти бігаєш, а Тимко пересувається на візочку. Це нормально – бути різними. Це навіть класно! Адже тоді нам цікаво дружити і щось дізнаватись про інших людей.

- Ми різні, але ми всі любимо дивитися мультики. Давай дізнаємось, які мультики любить дівчинка?

- Тимко має інвалідність і їздить на візочку. Він любить грати в баскетбол, так само, як ти. Йому важче це робити, ніж тобі. Тому що він не може (так швидко) бігати. Але він може так само влучно закидати м’яч у сітку.

4. Підтримувати, а не жаліти

Жити з інвалідністю – складно. Багато речей, на які ми навіть не звертаємо уваги, таким людям даються нелегко.

Але ми маємо відрізняти жалість від підтримки. Жалість робить людину, яку ми жаліємо, маленькою і беззахисною в наших очах, і в очах оточуючих. Підтримка ж – це розмова на рівних.

Я знаю, що тобі важко. Я поруч, щоб допомогти, якщо тобі буде потрібно.

Коли я готувалась до заняття про інвалідність з дітьми, я раптом усвідомила одну річ. Що коли веду розмову про таких людей, читаю про них, дивлюся відео, моє обличчя несвідомо стає жалісливим. Прагнення пожаліти, а не підтримати, дуже міцно засіло десь у мене всередині.

Якщо ви так само одягаєте «жалісливе обличчя», це не ваша провина. Це результат стигматизації інвалідності, яка довго панувала в нашому оточенні.

Трохи самоконтролю, і цього жалісливого ставлення можна позбутися. Передавати його дітям тим більше не варто. Тому що – див. пункт 3 – треба бачити насамперед дитину, а не інвалідність. І ми маємо вчитися говорити з нашими дітьми про це так само звичайно і спокійно, як і на будь-які інші теми.

Це нормально – співчувати батькам, які виховують дитину з інвалідністю. Бо їм справді треба докладати дуже багато зусиль. Бачити та цінувати ці зусилля, допомагати, якщо потрібно, відзначати перемоги, разом сумувати через невдачі – це все теж розмова на рівних.

Не потрібно винаходити якусь особливу поведінку. Достатньо звичайного спілкування «як завжди». З друзями – дружити, з приятелями – перекидатись привітами, незнайомцям – посміхатись.

5. Дізнаватись більше

Речі, про які ми мало знаємо, можуть нас бентежити або лякати. Тому важливо дізнаватись більше про людей з інвалідністю.

- Чи можна заразитись інвалідністю? Чи буде в мене інвалідність, якщо я пограюся з такою дитиною?

- Ні. Інвалідність не може передатись іншій людині. Можеш через це не хвилюватись.

Розкажіть дитині про те, що полегшує життя людям з інвалідністю: про інвалідні візки, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, мову жестів тощо. Можна навіть вивчити кілька слів мовою жестів. Покажіть написи шрифтом Брайля на упаковках ліків. На прогулянці зверніть увагу на пандуси.